може кому цікаво і ше встигне: http://rychnie-veshi.livejournal.com/5078.html#cutid1

На этот раз "Ручные вещи" займут два этажа арт-кафе "Антресоль" и порадуют Вас большим выбором авторских изделий. И даже не смотря на осеннюю погоду, мы надеемся, что на выставке будет сохранятся теплая атмосфера и творческое настроение.

Мы ждем Вас 1 ноября с 12:00 до 19:00
по адресу: г. Киев, б-р Шевченко, 2
арт-кафе "Антресоль" 

Зроблю малу рекламку на 10-те. Хто ще не в курсі, в суботу проходитиме друга частина фестивалю Рожаниця.

10 жовтня 2009 – «ЗБЕРІМОСЯ РОДЕ» (Обрядова хода "Єднаймось Роде"(«Дорога до Храму Єдності» Майдан біля церкви Богородиці Покрови с. Бобриця Києво-Святошинський р-н 12:00 – 23:00 від м. Нивки марш №749 та 624) !!!!!!!!!!!
- «Традиційне весілля – свідоме начало Родотворення» (весільна обрядовість, виставки весільних посагів, весільні етно-строї);
- «Роде наш Красний» (відзнака за номінаціями: «Найкраща Родина України», «Діти Сонця» обдаровані діти, «Мати року» одинокі, багатодітні, малозабезпечені)
- виставкові палати: «Рушникове Древо», «Ікона Віри», «Посад Князя і Княгині», «Короваю-Раю».
- Віншування «Древа Єдності;
- виступи найкращих етно-гуртів України, етно-рок, етно-езотерика;
- Соборна Молитва Єдності;
- обрядо-театралізовані дійства, художні конкурси, долина дитячих забав, страви національної кухні, верхова їзда та гужовий транспорт, ярмарка меду тощо.

 Трохи фоток з останніх двох поїздок школи автентичного (себто народного) танцю. Цього разу без краєвидів і т.п., зате з учасниками :)  Обидві поїздки були в незовсім звичному для школи складі музик (зазвичай є гармошка), зате дуже традиційному для України: дві скрипки й бубон.

 Черговий тиждень минув з черговою мандрівкою :)  Думав побачу Дніпропетровськ, але вийшло трошки природи під Новомосковськом. Ну але в сумі можу собі зарахувати до статистики ще одну область де я бував. Звичайно, що вже й їздив в тому кєрунку, але з повним задоволенням розглядав пейзажі з вікна потяга. А погода там цілком літня, було 27 градусів - теплинь.

На вихідних знову був в роз’їздах :)  І не просто так а в дуже цікавих і красивих місцях. В суботу був в Качанівці, в старовинному маєтку-палаці. Маєток величезний! Сказали, що має 630 гектарів. Озера, дубовий гай, парк. Власне все що треба для багатих господарів :)  Дуже сподобалося і всім мандрівникам рекомендую!



А в неділю був в такому собі церковно-етнографічному комплексі "Українське село".  Це за 20 км від Києва по Житомирській трасі, від Бузової звернути на північ на Миколаївку й проїхати ще 2 км. Там створений такий собі комплекс побуту українського села з усякими промислами, причому діючими. Нам сказали, що там можна буде й з глини щось виліпити, й з заліза викувати, й хліб спекти, і багато всього ще, навіть діюча гуральня є :)  Територія сама невеличка й через то все тісненько собі розтицяне (а там ще є ставок з живими качками, місточки, стежки і т.д. і т.п.). Іншими словами то не для масштабних заходів. І все те зроблено від церкви київського патріархату - в центрі стоїть дерев’яний храм (нажаль всередину не попав, по фотках бачив, що там красиво), а вже навколо нього все решта. Іншими словами, мене дуже радує, що є в нас люди, котрі роблять навколо щось красиве :)



Ну й лишилося хіба сказати чого я там був :)  Власне був на двох українських традиційних весіллях. І був там в складі троїстої музики :)  Через то й фоток мало...

На вихідних знову був у мандрах.)
 Побував нарешті в Батурині. Раніше я думав, що там варто побувати, а тепер вирішив, що його слід обов'язково включати до маршруту всім хто любить подорожувати нашими землями. Там вже відбудували цитадель і можна побродити всередині. До палацу Розумовського попасти не вдалося, бо там була п'янка для офіційних гостей, а чекати поки за ними поприбирають можливості не було. А ще виявилося, що там "секретно" проходив фестиваль бандурного мистецтва ім. Остапа Вересая (котрий поправді був кобзарем, а не бандуристом, але то таке).
Взагалі дуже радує, що відроджується пам'ять на нашій землі....

На другий день побував на фестивалі "Київська Русь". Це там де мають відбудувати Київ князівських часів. Задуму фестивалю я не вловив, але особливо й не намагався))



Бандурний фестиваль і палац Розумовського
Фестиваль "Київська Русь"

На вихідних побував на новому етнофестивалі Жнива 2009 - Сніп. Проходив в такому собі панському депутатському селі. Там всі бажаючі могли побачити, як може виглядати сучасне село просто при бажанні....
Ну а сам фестиваль пройшов цікаво для мене, як для учасника, хоча для простих глядачів, певне задоволення було менше, бо якоїсь визначеної програми виступів витримати не вдалося і все те певно виглядало дещо хаотично. Зате нам було цікаво спілкуватися з різними автентичними колективами :)

заритися часом в ютюб й вилізати буває дуже складно, бо тягнучи нитка за ниткою виповзає купа звідтам цікавого, такого ніби й простого, але мрійливого, за теперішніми мірками дуже близенького, а насправді загалові практично й невідомого.... і лиш сумно стає з того, що чомусь ми своїм так не хочемо ділити ся, але ж багато би хто з не меншим задоволенням до того всього долучався....

пару мелодій, знайомих загалом давно, але в іншому виконанні. така собі балканська лірика :)

На вихідних був в Путивлі. Старе літописне містечко давно втратило значення для економіки й тому живе своїм тихим, зовсім непомітним життям. Але природа там просто чудова і якщо до того ще є превесела компанія, то маса найкращих вражень гарантовано забезпечена :)))

p.s.: власне ми там танці організовували, на самодіяльному фестивалі московських художників (з путивльським корінням); а ще дуже порадували місцеве старше (та й не тільки) покоління, піснями й танцями їхньої молодості (бо, як вони нам приватно сказали, сучасна попса і т.д. їх зовсім не цікавить)...

зачепила мене така  от мелодія....

В ці дні минає півроку як в мої руки попала скрипка. Взяв її в свої руки в перші дні нового року і за 2,5 тижні ознайомився з нею й склеїв, а з Водохреща вже почав сумлінно вчитися. Поставив був собі тоді певні задачі. Власне тепер прийшов час аби підбити підсумки :)

( кого дійсно цікавить - далі тут :) )

У вівторок моя скрипка отримала обнову: я замінив пластмасові кілки (ті на котрих струни кріпляться) на  дерев’яні. Власне реалізувалося то, як зараз кажуть, за підтримки кобзарського цеху. Знайомі там собі зараз бандури роблять, а я попри то з’їздив виточити кілки. Виточив мені їх майстер, а я вже підігнав на своє місце. Вигляд в них вельми "автентичний")) Але служити будуть ліпше, бо дерево з деревом поєднується ліпше ніж з пластмасою, осболиво в природніх умовах. Зараз вони ше притираються на своє місце, але вчора вже успішно відіграв з ними на танцях))
В процесі заміни трохи не прослідкував й впала була душка. Заодно навчився її встановлювати)) Тепер ше маю виставити її на місце, але то вже в спокійній обстановці... Хоча навіть приблизне положення дало зрозуміти, що раніше вона стояла неоптимально, і ресурс звуку скрипка має значно більший! І вона стає голоснішою, на радість всім домашнім любителям музики.....)))

А ще в суботу буде "Країна Мрій". Денна програма виглядає доволі привабливо і я нарешті маю надію потанцювати. Тож чекатиму вдалого здійснення планів)))

Як я зустрів сонцестояння.... вельми шкільна фраза вийшла)) Але насправді мова йде про ту чарівну мить, коли сонце сходить в найдовший день року. І можу сказати, що ця мить справді має в собі щось дуже незвичне, хоча й важко сказати що саме.... Зустрів я ту мить під Ходосіївкою, де гуляння організовувала Могилянка (якшо хто раптом не знає).
Взагалі дійство сподобалося, як я й чекав. Хоча ряд вражень є під впливом їхнього ж заходу на котрому я був позаторік. Масштаб суттєво з того часу виріс й святкову виставу всім побачити було нереально, якшо так йтиме далі, то мабуть організаторам варто думати про якусь іншу її форму... З цієї ж причини не вийшло й спільних купальських розваг, бо з такою масою народу об’єднати всіх разом важко... А ще тому підсобили місцеві жителі, для котрих певне слово свято є синонімом слова алкоголь(( І якось думаєш, що варто людей до цього залучати, але бісер перед тими істотами сипати теж мабуть смислу нема...

Але насправді і я, і ті друзі з котрими я був лишилися задоволені, бо справді час пройшов чудово, навіть не зважаючи на те, що вінки доводилося плести з привозних квітів, бо все шо було навколо в лісі встигли вимикати досить швидко)
Навіть не знаю шо можна виділити в тому всьому, бо все якось злилося докупи в одну чудову добу... Мабуть схід сонця. Хоча споглядав я це сам. Не знаю, може й був якийсь організований культпохід на зручну галявину для цього, але я до нього не попав і пішов сам. Всупереч чуткам сходило воно не над озером, а зовсім з протилежного боку, тому прийшлося топати досить неблизько, щоб бути в цю мить не серед лісу. Але ця мить, то справді шось надзвичайне... Це справді найліпша для мене частина доби...
А ще, за годину до цього, був спів пташок. Надзвичайний концерт і чарівне багатоголосся....

Люди масово пишуть хто як провів святкові дні, напишу кілька рідків і я :)
А провів я ті дні на "Кобзарській трійці". Перше враження таке, що торік було свято трохи ліпше організоване. Цього року для людей зі сторони було менше цікавого. Але причина, як мені сказали, просто в тому, що торік на все те було трохи білььше коштів....
Кошти коштами, а в мене так склалося, що приперся туди зі своєю скрипкою (хоч за логікою ніби й слід було брати кобзу чи бандуру). А в сумі отримав з того величезний кавалок вельми цікавого досвіду, котрий ше тепер пережовую, але вже можу сказати, шо хочу ще :)
В неділю організувався пречудовий майстерклас з гри на скрипці від справжніх майстрів троїстої справи. А мені ще випала можливість пограти на скрипці вищого класу, ніж та що маю. І з того всього отримав масу вражень вельми позитивних.
А завершилося свято танцями, такими, що мабуть раз в рік побачити можна (а то й рідше). Жаль лише, що мало народу вміє справді танцювати народні танці, а більшість лиш стоїть збоку й дивиться. Бо таке чудо справді рідко трапляється....

Hodně času jsem tu nic nepsal. Myslím si že dneska už přišel čas abych přidal alespoň malý dopis.

Чимало минуло різних подій з часу отаннього запису. Ясно, шо вього нагадуватися не стану, та й читаючи новини від всіх, якось то й скромно мої події виглядають, бо майже весь час пробув у Києві...
Загалом мав період такого затишшя, коли різні думки лізуть в голову й снують собі в різні боки і часом не помічають, що в мене й очі від них розбігаються, бо не встигаю їх охопити. Зрозумівши, що то невдячна справа, граю їм на скрипці. І можу сказати, що то в мене виходить доволі узгоджено з моїми навчальними планами. Навіть вибрався на люди і грав вже пару раз на танцях в музеї Гончара. Досвід звичайно вельми цікавий і корисний. Такшо буду дерзати.
А взагалі цікавлять мене більше навіть не справи минулі, а шо буде далі. Уявлю собі, шо має бути шось цікаве й веселе і попрямую до того нового :)

Нарвався на теренах інтернету на кавалок тексту:

"Взоопарку і дивимсь на тигра вьин рищіть а тигрищьа ї сьть мясо ана донечка дивещ на коньив яквониїідьать нашхлопчік дивищщьа наведмедьеів
О сьінаш еоповьданьа закьичіло сь нашеоповьиданьа пр заопарк"

Викликав в мене певні асоціації, а далі роздуми. А як його інші сприймають? Що він кому нагадує? Цікаво було б почути думки.

Тут пишу білим шрифтом про авторство тексту, щоб кожен міг порівняти свої асоціації з дійсністю :)
(хоча, хто читатиме на кольоровому фонові, то йому мої звихання будуть по цимбалах...)
[ Оповідання написане дівчинкою п'ятирічного віку. ]

Надибав на теренах інтернету відео зняте на живому весіллі в карпатах: Аркан. Захоплення важко передати! Ліпше то подивится :)


Більше є тут: www.hutsul-project.com/

Весна цього року зиркає на нас обережно. Ніби вже й близько, а спробуй торкнися її цвіту... Не зловиш. Хоча два останні дні мене порадували - видно сонечка. Все зразу ж виглядає інакше))

До речі, для підйому настрою, в середу 1 квітня, 17:00-20:00, будуть вечорниці в КНУТД, це вул. Немировича-Данченка 2, 1-й корпус, 4-й поверх, актова зала. Як мені казали там мають бути веснянки, можливо писанки вчитимуть малювати (ще точно не було відомо), ну і танці під музику Гуляйгорода. Так шо хто хоче наскакатися як козенята культурно провести час, як то колись робили наші діди, прадіди і їхні діди прадіди і т.д., то може ця інформація буде й корисною (особливо як кого народні звичаї й танці цікавлять не з історичних чи патріотичних міркувань).

погода нині просто диво! не знаю, шо там в кого в календарях пише, але думаю нині точно в природі свято :)
як результат, приперся нині на роботу на годину пізніше ніж завжди (і тепер собі роздумую як то є добре, що в нас на першому місці стоїть виконана робота, а не просиджені години...).

бажаю всім відчути на собі того легкого весняного дотику, від котрого так тепло й затишно на душі і в серці :)

Вчера'м мав дебют :)))  На вечорницях в Скіфах цілий вечір підігрував на скрипці Гyляйгoрoдові. Ніби нічого так, не побили... ))
Мав змогу перший раз побачити, як такі заходи виглядають з боку музик. Доволі незвично. Вражень чимало й різних. Так збоку набагато видніше хто як вміє танцювати... Але енергетика була ше та - в одної дівчини аж намисто розсипалося, а в нас на смичках волос рвався))
Хлопцям я звичайно вдячний, що мене витерпіли. Треба шукати ше пару бажаючих, з бубном і скрипкою (чи басом, чи хоч чимось з родини акордеонячих) і тренуватися на котах. А взагалі така практика, це велике діло! Такий досвід можна здобути лиш вживу!..